^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
02.12.2017 21:56
631 переглядів
0 коментарів
Катеринопільські школярі випробували безвіз: враження − незабутні

Кожен школяр із нетерпінням очікує канікул. Особлива радість, коли на канікулах запланована подорож, а ще цікавіше, якщо це подорож, та ще й перша в житті, за кордон! Такими щасливчиками стали учні Катеринопільського НВК №1. Місію доброї феї взяла на себе заступник директора з виховної роботи, учителька математики Ольга Норенко. Саме вона "відкрила вікно в Європу" для катеринопільських дітей. Школярі повернулись із яскравими враженнями та незабутніми емоціями. Охоче поділилася спогадами про мандрівку із нашим виданням і сама Ольга Михайлівна.

− Як зародилась ідея повезти дітей у Європу?

− Минулого року із 6-им-А ми їздили до Львова на 5 днів. Дітям дуже сподобалося подорожувати, тож дуже хотіли й цьогоріч кудись вибратися. Тепер це вже 7-ий-А клас. Я запропонувала їм самим обрати тур. От вони й визначились: Краків – Прага – Дрезден. Виїзд автобусом зі Львова. Звичайно − за фінансової підтримки батьків.

− Їздив увесь клас?

− Ні, зі мною їздили 8 осіб. Поміж них кілька старшокласників. На жаль, когось батьки не відпустили, а хтось не вспів виготовити закордонний паспорт. Так було б значно більше. Але не біда, іншим разом поїдуть. Тим паче, що вони вже знову мріють про новий тур. Та й я люблю подорожувати.

− У вас була така маленька група, чи ви увійшли до складу більшої?

− Ні-ні. Група була велика, повен автобус. Десь осіб 36. Але майже всі дорослі. До речі, хвалили наших дітей. Казали, що дуже чемні, виховані. У мене з ними не було жодних проблем!

− Дорого обійшлася поїздка?

− 108 євро з людини. Це проїзд, проживання, страховка. Ще десь до 20 євро кожен витратив на харчування. Їли ми переважно в кафе. Ночували в Чехії в готелі одну ніч.

− Чи були проблеми на кордоні?

− Що Ви?! Жодних! Ні з нашого боку, ні зі сторони Польщі. Цікавились тільки документами на вивіз дітей. Далі ж узагалі Єврозона, рухались без перепон.

− Як до вас ставилися європейці?

− Дуже гостинно, як і до інших туристів. Ми там часто зустрічали японців, корейців та людей літнього віку із Західної Європи. Вразило також, що скрізь багато українців. На перетині кордону Польщі й Чехії в кафе нас обслуговувала українка. Потім у кав’ярні в Празі ще одну зустріли. Та й по самому місту, коли гуляли, часто чули рідну мову.

− Яка країна найбільше сподобалася?

− Найбільше, певно, Чехія – Прага. Може тому, що в Польщі ми були тільки півдня, під вечір. Німеччина красива, але в неї надто строга, холодна краса. Зате в Дрездені в нас був найкращий екскурсовод. Краків вразив вечірніми підсвітками. Місцеві казали, що нам навіть пощастило, бо ввечері він ще красивіший, ніж вдень. Прага полонила готичною архітектурою та мостами. Старовинною резиденцією королів. Казкове місто!

− Що запам’яталося з місцевої кухні?

− У Чехії роблять дуже смачні крученики з різними начинками – морозивом, шоколадом, ваніллю і т.д. Діти досхочу наласувались ними. А в Німеччині нас порадували сосиски, смажені на грилі. Подають їх із кетчупом та гірчицею. Щоправда, дорогі. Три євро одна (велика). Але їх обов’язково треба скуштувати. Дехто з дітей замовляв повторні порції. Не могли стриматися. Є навіть приказка: "Хто не їв німецьких сосисок, той не був у Німеччині". У Польщі ми їли схожі, але не такі.

− Якісь легенди запам’ятали?

− Кажуть, щоб збудувати Карлів міст у Празі, архітектор вступив у зговір з дияволом. На тому місці нічого не вдавалося спорудити, бо там дуже стрімка вода, й повсякчас зносила надбудови. Тільки цей міст вистояв. Він прикрашає Прагу з 14 сторіччя. Є на ньому чудодійний хрест, що виконує бажання. Хлопцям треба доторкнутись до нього правою рукою, а дівчатам лівою. Звичайно, ми скористалися нагодою. А ще там цілий музей скульптур!

У Дрездені запам’ятався архітектурний комплекс "Сад бароко", який побудував молодий король після поїздки до Італії. Надивившись на тамтешню архітектуру, він захотів побудувати у себе таке ж, "тільки вдвічі більше".

Краків – це духовна столиця Польщі, ним поляки дуже пишаються. Там неймовірно гарний замковий комплекс, Ринкова площа, пішохідна зона. Карети їздять, зроблені за одним зразком. Прокататися коштує недешево − аж 50 євро на двох. Однак туристів це не зупиняє.

− Чим європейський побут відрізняється від нашого?

− По-перше, там дуже чисто, гарні дороги, немає ніяких смітників. А ще вони зберігають дух старовини. Ніхто не будує в історичних зонах сучасні маркети та офіси. Європейці бережуть свою автентичність. Дрезден – місто відновлене. Його розбомбили в 1944-му, але коли відновлювали, то використовували навіть вцілілу стару цеглу, щоб відтворити дух епохи засновників. Мандруючи вулицями Кракова, Праги, Дрездена, мимоволі занурюєшся в інший світ. Вражає велична атмосфера, пірнаєш у Середньовіччя. Там немає буденності, сірості. Помпезність, витонченість, строгість, королівська величність.

По-друге, там особливе ставлення до людей, дбають не тільки про комфорт, а й зайнятість. У Дрездені палац прикрашають статуї із піщаника, які періодично руйнуються, і їх необхідно відновлювати. Один із туристів запитав, чи не простіше зробити з мармуру. З’ясувалось, що – ні, бо після цього багато людей втратять роботу. А це для німців неприпустимо.

По-третє, там особливе ставлення до природи. У Польщі ми бачили екомости через трасу. Спершу не могли зрозуміти їх призначення, але згодом нам пояснили, що це для диких тварин, щоб ті могли переходити з одного боку дороги на інший.

Насамкінець, цікавимось враженнями дітей, чи їм сподобалася поїздка.

− Дуже сподобалася, − каже 7-класниця Анастасія Нечитайло. − Особливо – Чехія, бо там багато красивих місць і дуже смачні крученики. Але наступного разу хотілося б туди поїхати з батьками, щоб і вони побачили те, що нам пощастило.

− Надзвичайні враження, − підтримує Максим Семченко. − Ми підіймалися на високі ратуші, оглядові майданчики, інколи долаючи до 400 сходинок. Але втома не відчувалась, бо навколо – краса неймовірна. Мені б ще дуже хотілося відвідати Швейцарію. Це дуже гарна країна, з чудовою екологією й прекрасними ландшафтами.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Катеринопільські школярі налагоджували культурні контакти з іноземними студентами