^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
13.11.2017 16:00
153 переглядів
0 коментарів
Наймасовіші та найвідоміші змагання на Звенигородщині

Цей пожовтілий номер звенигородської районної газети «Шевченків край» від 22 вересня 1964 року недаремно потрапив на робочий стіл голови Звенигородської районної ради Володимира Кучера. Привернула увагу в ньому очільника району коротенька замітка про те, що «з метою популяризації легкої атлетики і виявлення найсильніших спортсменів району, які братимуть участь в обласних змаганнях, відбудеться крос «Золота осінь». Місце змагання - Хлипнівський ліс».

Започаткований таким чином крос надовго став одним з наймасовіших і найвідоміших видів змагань на Звенигородщині. Загальна кількість учасників забігу сягала до чотирьохсот осіб, які добивалися високих спортивних результатів. Та поступово запал організаторів кросу, яким не надавалася належна підтримка, почав згасати і на початку 2000-х років зовсім пропав. Володимир Петрович, який і по сьогодні дружить із спортом, будучи особисто прихильником бігу та дворазовим переможцем «Золотої осені» у 1985-1986 роках, давно хотів відродити добру справу, а натрапивши на давню замітку, поділився своїм задумом зі спортивним загалом району і дістав цілковиту підтримку. Окрім новопризначеного директора дитячої спортивної школи Олексія Озірного та ентузіастів, які взяли на себе саму організацію змагань, свою допомогу запропонували місцеві підприємці Юрій Лисогор та Михайло Трембовецький, які обладнали бігову трасу. І ось, як і багато років тому, звучить команда «На старт! Увага…».

Хоч далеко не все було так, як колись, хоч і змагалися юні спортсмени в класичних кросових дистанціях 500, 1000, 1500 і 2000 метрів серед кількох вікових категорій. Передусім школи та середні спеціальні навчальні заклади району спромоглися виставити на змагання всього близько двохсот учасників - вдвічі менше, аніж двадцять-двадцять п’ять років тому. Проігнорували цей захід у Козацькій, Стецівській, Тарасівській і Моринській школах. До речі, як йшлося в ході підбиття підсумків кросу, вихованців Стецівської загальноосвітньої школи – Малої академії наук, яка завжди славилася своїми спортивними досягненнями, останнім часом взагалі не видно як на бігових доріжках, так і на інших районних змаганнях. Не взяли участі у кросі й студенти філії Східноєвропейського університету економіки і менеджменту та Ватутінського медучилища. Якщо ж говорити про досягнуті результати, то вони набагато нижчі тих, які мали колишні вже спортсмени на кросових дистанціях, що відмітив і незмінний, починаючи з кросу 1964 року, суддя змагань Василь Козюра. В цілому жоден з юнаків не виконав нормативу третього розряду, а результати другого розряду взагалі відсутні.

Звернув увагу керівників шкіл Василь Козюра й на велику різницю в залікових очках між командами-переможницями і командами, які посіли останні місця. Так, якщо команди Звенигородського спортивного ліцею та Шевченківської школи-інтернату набрали 85,5 та 77 очок, то на долю команд Чижівської та Стебненської шкіл припало відповідно по 3 і 2 очка. Цікаво, як ведуться в останніх заняття з фізкультури? Відповідь на це запитання мають шукати і в районному відділі освіти.

А коли взяти до уваги й те, що для декількох учасників «Золотої осені» крос проходив на межі їхніх сил і підготовки, то виникає й тривога за нинішній стан здоров’я підростаючого покоління. Тож маємо над чим подумати. І зробити відповідні висновки. Тим більше, що змагання, які перейшли під патронат районної ради, починаючи з нинішнього року мають стати традиційними. Не тільки для виявлення найсильніших спортсменів, а для гарту молоді.

Михайло НЕЧАЙ

Читайте також: До Звенигородки злетілись голуби, фазани, павичі і навіть завітали орли-байкери