^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
17.10.2017 15:44
1120 переглядів
0 коментарів
На Звенигородщині лихоманить освітню галузь

Початок нинішнього навчального року на Звенигородщині ознаменований численними скаргами як до місцевих органів влади, так і до засобів масової інформації. Батьки школяриків обурюються байдужим ставленням до своїх прямих обов’язків чиновників від освіти, необлаштованістю навчальних закладів, просять допомогти у вирішенні тієї чи іншої проблеми. Тож зупинимося на основних, найбільш характерних зверненнях.

Школа чи прохідний двір?

Цей лист – своєрідний крик душі.

«В самому серці міста розташована одна з найстаріших архітектурних споруд – Звенигородська спеціалізована школа I – III ступенів з більш, ніж 100-літньою історією, - пишуть члени батьківського комітету школи. - На жаль, сьогодні вона не може похвалитися ні своїм привабливим виглядом, ні навіть чітко окресленою територією. Від асфальту на подвір’ї майже нічого не залишилося, діти спотикаються в ямах і травмуються. Окрім того, вже багато років поспіль неогороджена територія навчального закладу є прохідним двором для жителів міста: від сумнівних осіб, які часто у стадії алкогольного сп’яніння неадекватно поводяться та наносять матеріальні збитки приміщенню школи, до вуличних волоцюг, які «відпочивають» у вкрай занедбаному шкільному садку. Заходять сюди і штатні відвідувачі з кафе-бару «Фенікс», що поруч. Свідками таких походеньок і слухачами найчастіше стають учні початкових класів, які перебувають у групі продовженого дня.

Часто можна побачити, як у шкільному садку чи на спортивному майданчику випасають отари кіз, а на не огороджене і відкрите всім шкільне подвір’я заїжджають автомобілі, що несе загрозу життю й здоров’ю наших дітей. А ще саме сюди, до сміттєвого бака жителі прилеглих будинків зносять різний непотріб, і територія школи нерідко перетворюється на звалище.

Та найбільше турбують нас зграї собак, яких розвелося тут видимо-невидимо. Вони кидаються без будь-якої на те причини як на перехожих, так і на учнів та працівників школи.

Ми стурбовані тим, що персонал школи (зі вказаних причин) не може належним чином гарантувати безпеку нашим дітям, а відповідні служби не реагують на наші неодноразові звернення. А для вирішення проблеми треба не так уже й багато: відремонтувати чи й замінити асфальтове покриття та обгородити територію школи. Але хто за це візьметься?»

Що можна сказати з даного приводу? Побувавши на території цього навчального закладу, відразу переконуєшся, що батьки аж ніяк не згущують фарби. Здається, що тут не ступала нога ні районних та міських владців, ні керівників відділу освіти. І це тоді, коли від їхніх кабінетів до школи – палицею докинути…

Така ось «оптимізація»…

Ціла низка звернень стосується так званої «оптимізації», котру провели у міських школах. Батьки дітей 1-Б класу школи №1 скаржаться на «непрофесійні дії та некомпетентність начальника відділу освіти Кочерги Лариси Анатоліївни, яка всупереч всім нормам законів України та здоровому глузду під час навчального року повідомила про об’єднання двох класів та примушує звільнитись класовода 1-Б класу, яка має двох малолітніх дітей».

Наскільки професійно чи ні діяла в цій ситуації начальник відділу освіти, судити не будемо. Цікавить інше: невже «оптимізаційні» проблеми не можна було вирішити ще до початку навчального року, порозумівшись з батьками учнів? Адже подібна ситуація виникла і в міській школі імені Тараса Шевченка, де скорочують один з двох одинадцятих класів – 11-Б.

«Наші діти навчаються в цій школі з 1 класу, – йдеться у зверненні. – У травні 2016 року ми вибрали профіль з поглибленого вивчення української мови і літератури і хочемо, щоб навчалися діти згідно нашого вибору, зазначеного у заявах. Тим більше, що завчасно нас про оптимізацію не попереджали. Тому вимагаємо залишити дітей учнями 11-Б класу…».

Та хто чує їх, батьків?

«Нам відкрито заявили, що відділ освіти зробить так, як вже вирішив: «Можете до суду подавати, можете хоч і страйк під райдержадміністрацією влаштовувати», – пишуть батьки учнів 1-Б класу школи №1.

І роблять відповідний висновок: «Побачивши некомпетентність, той бруд і цинізм, з яким діють наші посадові особи, ми розуміємо, що ні про які реформи та позитивні зміни в країні, зокрема в галузі освіти, не варто й мріяти».

Сироти при живих батьках

Новий навчальний рік у Тарасівській сільській загальноосвітній школі розпочався без директора і завуча. Перед цим на педагогічній раді 31 серпня заступник директора Наталія Анатоліївна Плахотник повідомила, що за день перед цим вона подала заяву на звільнення від своїх обов’язків, яку начальник районного відділу освіти підписала. Дізналися вчителі й про те, що директор школи Віталій Віталійович Мороз перебував у місячній відпустці за власний рахунок.

Таким чином, підписуючи Наталії Плахотник заяву на звільнення і знаючи, що директор відсутній, начальник відділу освіти залишила школу без керівництва. Урочисту лінійку 1 вересня зуміла провести колишня заступник директора, вже в ранзі вчителя. А що ж далі?

Далі вона ж складає розклад занять, здає звіти в районний відділ освіти та подання на отримання заробітної плати. Директор в школі на початок жовтня ще не з’являвся, хоч основна його відпустка закінчилася, а навіть найбільша відпустка за власний рахунок не може перевищувати 30 днів.

Осиротили школу. А в райвідділі освіти роблять вигляд, що це їх не стосується…

* * *

Як бачимо, освітня галузь району серйозно хвора. Діагноз їй ставить громадськість. А хто візьметься за лікування? Оскільки райдержадміністрація, структурною одиницею якої є відділ освіти, в даному разі виявилася безпорадною, то останнє слово тут залишається за депутатським корпусом. Будемо надіятися?

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ

Читайте також: ''Реформовані'' освітяни із Звенигородського району чекають на роботу