^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
26.09.2017 10:56
496 переглядів
0 коментарів
Керівництво Тальнівського району виганяє бібліотеку з приміщення?

Спочатку голови районної державної адміністрації та районної ради «зіпхнули» центральну бібліотеку, разом із відділом комплектування літератури, в Тальнівську об’єднану територіальну громаду, залишивши цим самим сільські бібліотеки без централізованого управління. А через 9 місяців і взагалі вирішили вигнати її із приміщення в якому бібліотека працювала майже півстоліття...

Формально ініціатива йде від директора районного будинку культури Володимира Тарана, який без найменших утисків совісті, ще 22 серпня попросив районну раду розглянути «проблемне питання… звільнення частини приміщення РБК займаної Тальнівською центральною бібліотекою».

31 серпня клопотання було розглянуте на профільній комісії районної ради, після чого райдержадміністрації і міській раді направили листи підписані головою районної ради Валентиною Любомською про те, що: «комісією запропоновано спільно з районною державною адміністрацією та міською радою вивчити можливість позитивного вирішення даного питання».

Минуло два тижні, а відповіді на листи Любомської нема. Тому вирішили форсувати події.

14 вересня з ініціативи районної ради у центральній бібліотеці відбулася «зустріч» представників районної ради, райдержадміністрації та міської ради на якій обговорили лист директора РБК Тарана. Із голів прийшов лише очільник міста Олексій Юрченко.

Вів зібрання керуючий справами виконавчого апарату районної ради Віталій Карпук. Віталій Петрович розпочав із звернення до засобів масової інформації об’єктивно висвітлювати подію. Виявляється, владі не сподобалося, що напередодні у Фейсбуці дали огласку ідеї виселити бібліотеку. Гнівні коментарі користувачів Інтернету змусили районних посадовців і, навіть, заявника оправдовуватися. Мовляв, їх неправильно зрозуміли.

– Прошу розглянути проблемне питання, але не трактувати це як закриття бібліотеки та знищення бібліотечного фонду, – хитрує Володимир Таран. Адже у нього нема повноважень на відкриття чи закриття бібліотеки. Представники міської ради підозрюють, що директор свідомо чи не свідомо озвучує чиєсь замовлення. Бо із 1969 року ніхто із керівників будинку культури чи відділу культури не піднімав питання про виселення бібліотеки із приміщення. Хоча тоді теж не вистачало приміщень і займалися навіть у фойє. Зараз ця територія в основному використовується під оренду заїжджим торговцям.

До речі, у юристів міської ради виникло ряд запитань до Володимира Тарана, а відтак і до тих, хто опікується майном районної комунальної власності, чому фойє та кімнати будинку культури здаються в оренду з порушенням законодавства і функціонального призначення. Чому будинок культури незаконно підключився до міського водопостачання та водовідведення і при цьому не пускає працівників бібліотеки у внутрішній туалет.

– Чи є конфліктна ситуація між працівниками бібліотеки і будинку культури, – цікавиться начальник відділу культури міської ради Альона Качур

у директора бібліотеки Оксани Кобко.

– Ні. Хіба що із-за туалету, – відповідає Оксана Василівна і, дивлячись на директора будинку культури, зі сльозами на очах продовжує. – Володимир Григорович, ви як їхали за кордон на роботу дали мені ключі і сказали, що можу ходити туди тільки я. Коли ви від’їхав, ваші працівники відразу перекрили мені хід в туалет. Я туди не ходила. Якщо мені треба буде води взяти підлогу помити, то я попрошу на пошті...

І директор бібліотеки Оксана Кобко і міський голова Олексій Юрченко наполягають на тому, щоб бібліотека залишилася там, де й є.

– Я підтримую директора бібліотеки. Кладучи руку на серце: всі ж ми знаємо звідкіля вітер віє… Закликаємо з усіх трибун до співпраці, до взаєморозуміння. Співпрацювати із головами райдержадміністрації і районної ради ми можемо лише на сцені, коли вручаємо грамоти. Більше співпраці ніякої немає! Утворилася громада. Проблем куча. То нате вам ще й цю проблему в канун опалювального сезону. Я не думаю, що це ініціатива була директора районного будинку культури, тому що приймати таке доленосне рішення у нього немає повноважень, – зауважив міський голова Олексій Юрченко і, зважаючи на те, що «роздмухане» районною радою питання створює соціальну напругу, передав слово юристам.

– Я вважаю пропозицію директора будинку культури невиваженою. У нього нема жодних правових підстав вимагати виселення бібліотеки, бо приміщення є спільною власністю членів територіальної громади міста і сіл району, – звертається до районних представників Михайло Солошенко і, повертаючись до Тарана, продовжує. – Тому, не вам вирішувати де бути бібліотеці. Я вас застерігаю від того, що якщо почнемо загострювати відносини, то далеко зайдемо.

Наступним слово попросив депутат міської ради Микола Гурбич:

– Я не хотів щоб районна бібліотека була передана у міську комунальну власність. Тому що це було районне надбання. Але вирішили, то й вирішили. Ніби передбачаючи сьогоднішню зустріч, на одній із нарад, коли передавали бібліотеку громаді, мною було порушене питання, стосовно того, що з часом може виникнути питання про вивільнення приміщення. Тоді «орденоносні керівники району» сказали: «такого не буде – довготривала оренда». Раніше так було: сказав – зробив. Що ж бачимо сьогодні? Як депутат міської ради запитую: з ким нам тоді співпрацювати? Чому досі не заключний договір оренди?

Позиція Миколи Теофановича: ніякої не може бути мови про те, щоб бібліотека перейшла в якесь інше приміщення!

У заступника голови райдержадміністрації Тетяни Півторак власне трактування домовленостей. Вона каже, що варіант із відселенням не виключався.

– У разі якщо буде знайдене якесь інше приміщення, то бібліотека буде відселена, бо це приміщення їй не належить, – переконує Тетяна Олександрівна. – А договір не заключний, бо сектор культури довгий час залишався без керівництва.

На думку заступника голови РДА, міська рада мала бути ініціатором укладання договору.

– Ви маєте потурбуватися де розмістити свою установу, – переконана Тетяна Півторак.

До слова, якщо йти за такою логікою, то всі торгівці, які тижнями не вилазять із фойє будинку культури, мають приїжджати у Тальне із власними договорами.

– Якщо ми маємо орендувати приміщення, то хто робить розрахунки: ми , чи орендодавець? В кого оцінка приміщення? – задає резонні запитання начальник відділу культури міської ради Альона Качур.

Директор уже 9 місяців на посаді, але розрахунків оренди у нього нема. Є лише розрахунки на відшкодування витрат із водопостачання і електроенергії.

Вислухавши сторони, юристи міської ради нагадують районному керівництву частину 4 статті 60 Закону «Про місцеве самоврядування» де йдеться про те, що «районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад».

На завершення Віталій Карпук попросив міську раду і райдержадміністрацію надіслати відповіді на лист голови районної ради Валентини Любомської.

Здавалося б, конфлікт вичерпано, але після зустрічі читаю у офіційному повідомленні райдержадміністрації відверту брехню про зустріч: «Підсумовуючи всі пропозиції присутніх, міській раді запропоновано, відшукати інші варіанти приміщення для книгозбірні, тим самим вивільнити площі для потреб районного будинку культури».

До слова, проілюстроване повідомлення лише спільною фотографією представників райдержадміністрації, районної ради і директора РБК. Директору бібліотеки і міській раді місця не вистачило. Що це упереджене ставлення, чи політичне замовлення?

Власне саме із таких «деталей» стає остаточно зрозуміло, хто насправді є замовником відселення бібліотеки. І як після цього не згадати озвучену під час зустрічі цитату Бісмарка: «Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані».

Олег ШАТАЙЛО

Читайте також: У сільських бібліотеках дев’ять місяців книги залишаються безгоспними