^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
11.09.2017 8:30
602 переглядів
0 коментарів
Олександр Іщенко розкриває таємниці біоенергетичного поля

Олександр Іщенко – особистість легендарна. Будучи гірничим інженером-гідрогеологом, в 1959–1970 роках він проводив пошуки родовищ рудних корисних копалин та розсипного золота в Східному Сибіру, потому – підземних питних і мінеральних вод в Україні. Зокрема, відкрив та розвідав 12 родовищ мінеральних лікувальних вод і низку родовищ – питних. Він – першовідкривач родовищ, Почесний розвідник надр, лауреат Премії Ради Міністрів СРСР, заслужений працівник промисловості України. А ще, будучи академіком Міжнародної Академії біоенерготехнологій, більше сорока років займається професійним дослідженням біоенергетики та визначає біополе людини. Саме про це й повідав Олександр Петрович нашому кореспонденту, перебуваючи у Звенигородці на запрошення голови Звенигородської районної ради Володимира Кучера.

– Матеріальний і духовний світ навколоземного простору, – доводить, опираючись на науково-технічні досягнення та діалектичні вчення Олександр Іщенко, – перебуває у постійному русі. І всі енергії, які тут діють, створюють енергетичну оболонку Землі – геополе, яке є складовою частиною єдиного енерго-інформаційного поля Всесвіту, в якому, можливо, закодоване минуле, сучасне і майбутнє людства. В геополі чотирьох видів енергій – електричною, магнітною, гравітаційною і ядерною, природа яких відома, діють також енергії з природою невідомою. Це так звані «тонкі енергії»: космогенна, що надходить з Космосу, геогенна, що надходить з надр Землі і біогенна, котра створюється живими організмами, передусім людиною.

«Тонкі енергії» не можна заміряти тими чи іншими приладами, але вони відчуваються і визначаються окремими людьми, яких називають радіоестезистами, сенситівами, біоенергетиками чи екстрасенсами. На думку дослідників цих енергій, вони відіграють чи не найважливішу роль в житті людини – її фізичному, психологічному та духовному розвитку. Але якщо космогенна і геогенна енергії створюють умови існування людини, то біогенна – це є власне життя людини. Біогенна енергія створює енергетичне поле людини (біополе), яке, мов кокон, окутує її за життя і відходить у вічність, коли вона помирає. У зв’язку з тим, що біополе людини то проявляється, то зникає, я умовно називаю його «біоенергетичним фантомом».

Дослідження показують, що після смерті людини воно утримується в земному просторі дев’ять діб і зникає. Разом з тим біополе людини приходить до найближчих рідних (дітей, братів, сестер) щорічно в день і час її смерті та знаходиться у сфері їх відчуттів одну добу. Очевидно, найважливіші дні у земному світі після смерті людини – це дев’ятий день, коли її біоенергетичне поле відходить у Всесвіт і роковини, коли її біоенергетичне поле приходить у земний світ до найближчих, прямих родичів. Чи не тому християни, як і наші предки – древні слов’яни обов’язково відзначають дев’ять днів покійного і річницю його смерті, як день пам’яті.

– Ви особисто проводили такі дослідження?

– Звичайно. З них і виходжу. Можливо, це на грані містики, проте все, про що я розповідаю, досліджене й перевірене мною. Зупинюся коротко на дослідженні біоенергетичного фантома своєї мами. Вперше я почав визначати і відчув його у 2013 році. Мама померла 29 березня 2013 року о 22 годині 30 хвилин. І ось 29 березня 2013 року о 22 годині 30 хвилин я відчув, що біля мене хтось є. Відчув фізично і психологічно, що це мама і почав визначати її фантом біотензором (маю такий прилад). Спочатку спостерігав його щохвилини, потім через 15, 30 хвилин, надалі через годину. Востаннє зафіксував його 30 березня о 10 годині 30 хвилин. Потому розпочав щоденно вранці та ввечері визначати і викликати біоенергетичні фантоми своїх покійних родичів, але протягом чотирьох років визначаються фантоми тільки найближчих: мами, тата, брата і сестри.

Я не сумніваюся, що померлі батьки, брати і сестри приходять до кожної людини у важливі, знакові часи, але в переважній більшості люди їх не відчувають. Можливо, навіть тому, що належним чином не налаштувались, не сконцентрувались.

– Маючи такі вражаючі спостереження щодо близьких людей, логічно було провести й визначення біоенергетичних фантомів деяких інших?

– Саме так я й зробив, звернувшись до фантомів окремих історичних постатей України-Руси і світу, богів, пророків, релігійних осіб і святих, канонізованих церквою. І прийшов до висновку, що біополе окремих покійних особистостей знаходиться в земному просторі серед нас постійно. Очевидно, така закономірність закодована в енерго-інформаційному полі Всесвіту і, можливо, це біополе тих осіб, які жертовно прислужилося людству і батьківщині, за що Бог надав їм святість. Так, в ході моїх періодичних досліджень постійно визначалися біоенергетичні фантоми (поля) князів Аскольда, Володимира-хрестителя Русі, гетьмана Івана Мазепи, кошового Петра Калнишевського, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, його матері і батька, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола. Серед відомих світових постатей – Гомера, Сократа, Гіпократа, Кирила, Мефодія, Джордано Бруно, Яна Гуса, Георга Вашингтона, Махатми Ганді, Матері Терези, Омеляна Ковча.

Визначаються біоенергетичні фантоми і багатьох духовних постатей та біблійних пророків, давньослов’янських, грецьких, римських, індоарійських, індуїстських і єгипетських богів.

Все це свідчить про те, що біоенергетичні фантоми живих і померлих людей існують в енерго-інформаційному полі Всесвіту разом з енергією Бога, святих різних релігій і окремих історичних особистостей. Одні енергетичні поля приходять, як я вже говорив, в якийсь особливий час, інші знаходяться серед нас постійно. Думаю, що це – енергетичні поля святих, що ведуть нас у вічне життя, яке, можливо, полягає у вічному існуванні енергетичного поля людини в енерго-інформаційному полі Всесвіту.

– Цікаво, а як впливає біогенна енергія на кожного з нас?

– Як позитивно, так і негативно. Це потрібно враховувати при попаданні у її дію. Особливо важливо знати, яке джерело її випромінює. В цьому аспекті особливо небезпечними є кладовища та так звані скотомогильники, на території яких і в радіусі 100-150 метрів визначаються дуже активні аномалії негативної біогенної енергії. Вона створюється неживими органічними останками (трупами людей і тварин), хвороботворно діючи на організм людини. Тому у таких місцях ніколи не будувалися і не селились.

Окрім того, що кладовища виділяються як аномальні зони, на їхній території чітко виділяються окремі могили, на яких визначається ще більш активна біогенна енергія. Разом з тим, на деяких могилах не створюються такі зони. Це я встановив, зокрема, перебуваючи в Корецькому жіночому монастирі, що на Рівненщині. І коли розповів про це ігумені, вона сказала, що в тих могилах захоронені духовні особи, які відзначалися праведністю і святістю.

Наступні біолокаційні дослідження показали, що не створюються зони негативної енергії на могилах Тараса Шевченка, його матері і батька, патріарха Володимира (Романюка), героїв Крут на Аскольдовій могилі.

Унікальні і на перший погляд дивні біолокаційні показники установлені в окремих місцях на земній поверхні і біля деяких пам’ятників. Наприклад, визначаються аж надто активні негативні аномалії в Москві – на так званому «всесоюзному кладовищі» біля Кремлівської стіни, на Лобному місці, біля мавзолею Леніна, в Санкт–Петербурзі – на Чорній річці – місці дуелі Олександра Пушкіна, на Сенатській площі біля пам’ятника Петру Першому, в Хмельницькому – біля центрального універмагу і біля кута будинку на вулиці Свободи при з’єднанні її з вулицею Проскурівською, де розташовувалися свого часу органи НКВД і КДБ. Це ж спостерігалося й біля кожного пам’ятника Леніну. У Києві негативна аномалія відчувалася уже на Великій Васильківській при підході до бульвару Шевченка. Після того, як ці пам’ятники знесли, аномалія зникла.

– А що ви могли б сказати про Звенигородщину?

– Справа в тому, що у Звенигородському районі я бував з конкретним завданням, визначаючи джерело питної води спочатку на території будинку-інтернату для престарілих та інвалідів, а потім – на території районної лікарні. Цього разу побіжно відвідав у Шевченкові села та Звенигору. Дещо встановив, але про це говорити ще рано – потрібні більш тривалі дослідження. Можливо, через декілька місяців завітаю у ваші краї, тоді й продовжимо нашу розмову.

– Дякую. І – до нових зустрічей.

З Олександром Іщенком спілкувався Феофан БІЛЕЦЬКИЙ

Читайте також: ''Зелений'' туризм на Звенигородщині