^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
20.07.2017 15:42
726 переглядів
0 коментарів
Археологи знайшли рештки невідомого поселення

На Черкащині, поблизу села Бучак Канівського району тривають археологічні розкопки. Загадкова гора Лисуха поступово ділиться з науковцями своїми секретами: археологи дістають з-під землі рештки посуду, зброї, прикрас, намагаються розгадати, що відбувалося на цій горі у обнесеному ровом і укріпленому фортифікаційним валом городищі розміром понад чотири гектари, пише Козацький край.

Розкопками займаються працівники столичного Інституту археології НАН України, за допомоги студентів спочатку Бердянського державного педуніверситету, потім – Київського національного університету ім. Т.Шевченка, а нині – Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького (під керівництвом професора Анатолія Морозова). Загальне керівництво розкопками здійснює киянин, кандидат історичних наук Юрій Болтрик.

Гора Лисуха тисячоліттями накопичувала пам’ятки, що залишалися після поселень різних культур, проте зо три десятиліття тому ця місцевість зазнала значних руйнацій внаслідок першої спроби будівництва гідроакумулюючої електростанції. Частину культурного шару знищили бульдозери, частина – сповзла до Дніпра разом з кручею, що обвалювалася з-за природних процесів.

Втім, для археологів залишилося багато чого, – розповідає старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Дмитро Куштан. Найдавніші знахідки – одиничні фрагменти кераміки часів трипільської культури, одиночне поховання імовірно доби бронзи (можливо, скотаря напівкочового племені). Багатою на знахідки є епоха скіфського поселення – очевидно, саме в його часи було зведено захисні вали-укріплення. Знайдено бронзові наконечники скіфських стріл, посуд – зокрема, биті амфори, «імпортовані» з Греції.

Так само багатий пласт, що відноситься до перших століть вже нашої ери – зарубинецької, черняхівської, київської, частково – сарматської культури. Розкопано бронзоливарну майстерню, десяток жител-напівземлянок, у яких збереглися рештки печей, кісток тварин, битої керміки. Знайдено також фібули (застібки до плащів), пряжки ременів, прикраси – частина браслета, підвіски у вигляді півмісяця (так звані лунниці)… А ще – половина жорна і декілька срібних римських монет часів імператора Антоніна Пія та імператриці Фаустини.

Науковцям належить шукати відповіді ще на дуже багато запитань. Навіть ті самі римські монети можуть бути як підтвердженням того, що на цих землях селилися і ветерани римських військових легіонів, так і звичайною ознакою жвавої торгівлі з Римом – причому невідомо, чи ці монети використовувалися для торгівельних операцій, чи може їх просто мали переплавити на якісь прикраси?

Що взагалі за поселення було на цій горі? За знахідками – воно могло як мати культове призначення, так і бути давнім «торгівельним центром».

За всіма ознаками, тут жили мирні люди, проте чому горіли дерев’яні укріплення валу і чому в одній із напівземлянок знайдені наконечники стріл, схожі на стріли гунів, завойників-кочівників?

Археологічні розкопки тривають, які знахідки і відкриття вони принесуть – знає лише сама гора Лисуха, яка тисячоліттями берегла історію сотень поколінь людей.

Читайте також: Пошуки трипільского бика, або Кайтанівка – духовний центр аріїв