^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
07.06.2017 0:28
332 переглядів
0 коментарів
Підслухано на базарі

─ Це якийсь жах. Ціни на м’ясну продукцію знов полізли вгору. Брала в неділю сало на базарі – уже 60 гривень за кілограм. М’ясо – 110- 120, ніжка – 40, інакше й не підходь. Та хоча б сало, як сало було, а то купила, а воно тверде, мов бубон. Чи з кнура, чи що?! Мабуть, переведу сім’ю на вегетаріанство.

─ Ага переведеш! Клубніку будете по 50 гривень за кілограм їсти, чи банани по 38? Себе може й прогодуєш, а чоловік макогона на голові розіб’є!

─ То що курятину, вирощену на гормонах та стимуляторах росту купувати? Зараз осьо! Не діждуть.

─А в мене кума поїхала на Красний Хутір, що під Мокрою, купила качок по 25 гривень за кілограм живої ваги, зробила тушонку, і не журиться. Там якісь фермери розводять. Качки по 25, кури по 35. Казала, що одна качка обходиться 75-85 гривень. Звичайно, коли її обскубти та випотрошити, то вага суттєво зменшується із 3 кілограмів до 2. Але все рівно вигідно. І м’ясо безпечніше, ніж магазинне. Думаю, наші селяни в гормонах ще не розібралися.

─ Диви! І, правда, вигідно! Краще, ніж на догляд купувати: гусенята ─ 45-50 за штуку, каченята – 24, маленькі курчата –12, глядяні – 45. А скільки з них ще здохне, скільки коти та кібці з’їдять? Не вигідно таки тримати живність! А тут купив готову качку, засмажив, з’їв – порядок! І в дворі чисто, й не треба думати, де обмішку та ліки для них брати!

─ Не знаю, чи можна ще стару картоплю їсти? Кажуть, вона вже під червень стає шкідливою, але ж дешевша – 25 гривень відро, а молода – 13-20 за кілограм.

─ Ой не сміши мене, молода ще шкідливіша, уяви, чим її пічкали, щоб на травень вродила. Я ще нічого молодого з базару не їм – ні помідорів, ні огірків, ні капусти. Стару квашену – якраз те, що треба, з зеленою цибулькою, щойно з городу. Вдома вже салат підріс. Скоро можна буде їсти. Щавель, кріп, петрушка – самий раз. Але тільки домашні!

─ Маріє, а ти чим салат заправляєш: олією чи сметаною.

─ Олією, звичайно, он там подивись, краща, ніж рафінована – домашня, несмажена, не має сильного запаху і їжа на ній не підгоряє, коли смажити, 25 гривень за літр.

─ А розсада дуже дорога, адже вже кілька разів вимерзла?

─ Та ну, не сміши, 10 гривень за 10-13 штук. Можна півгороду засадити, аби родило!

─ А ти не знаєш, де ділись цуценята, що на кладовищі бігали? У мене сусідка хоче взяти одно.

─ Та як не знаю, витравили вже давненько. У когось руки сверблять. Думають, що житимуть вічно. А як вони бідні мучились! Корчились кілька годин. Що за народ, не знаю. Колись Бог накаже, то кліпатимуть, не знатимуть, за що. Ми ж такі хороші: себе любимо, про своїх дітей дбаємо… Ото й усе! Жаль тільки, це не зарахується. Але, ж вони думають, що людей дурять, то обдурять і Бога.

─ О, добре, що згадала про цвинтар! Треба квіток на проводи купити. Не знаєш, в яку ціну продають?

─ Пластмасові? Чого ж не знаю? Знаю! Від 3-х гривень до 200. Тільки навіщо вони тобі? Постоять, вицвітуть на сонці – викинеш, доведеться палити, а це діоксин, страшна отрута. І тобі горе, і людям. Церква вже давно закликає відмовитись від цього барахла. Краще милостиню людям роздай, або панахиду замов, чи сама вдома помолись. А то виручаємо китайську промисловість!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Базарування по-катеринопільськи