^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
30.05.2017 8:37
396 переглядів
0 коментарів
Проводи на кладовищі, де знайшли спокій три герої АТО

25 травня, на Вознесіння, єрківчани вшановували пам’ять не тільки своїх покійних рідних, але й трьох героїв, що загинули, захищаючи наш спокій – Сергія Бохонька, Руслана Бобурова та Віталія Чумака. Біля кожної з могил був безперервний потік людей, що приходили вклонитися героям АТО.

Сергій Бохонько ("Боха") народився 29 квітня 1992 року в Єрках у багатодітній родині. Рано залишився без матері. Воював добровольцем у батальйоні "Донбас". Смертельно поранений у бою 18 липня 2014 року при штурмі Попасної (Луганська область), не приходячи до тями, помер у лікарні Артемівська (зараз Бахмут).

22 липня 2014 його похоронили у Єрках неподалік матері.

Указом Президента України "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Руслан Бобуров ("Німець") народився 23 березня 1966 року в селі Сигнаївка Шполянського району. Довгий час проживав у Єрках та в Катеринополі. Служив добровольцем, кулеметником у "Айдарі", фактично від дня створення батальйону. Брав участь у багатьох ризикованих бойових операціях, неодноразово дивився смерті у вічі. Загинув 31 січня 2015 року під час обстрілу з установки "Град" Луганської ТЕС у місті Щастя.

Указом Президента України "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність"III ступеня (посмертно) та нагрудним знаком "За оборону Луганського аеропорту" (посмертно). Похований у Єрках біля батьків та брата.

Віталій Чумак народився 24 серпня 1990 року в Єрках. Походить із багатодітної сім’ї. Служив у 15-му батальйоні, що входив до складу 128-ї Мукачівської окремої гірсько-піхотної бригади. Командир танку. Загинув 8 лютого 2015 року під час відводу підрозділу із селища Рідкодуб (Шахтарський район) під Дебальцевим .Донецької області. Похоронили в Єрках 12 лютого 2015.

Указом Президента України "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

─ Приїхала провідати могилки родичів, ─ каже Вікторія Шевченко .─ Але не змогла втриматись, обійшла майже все кладовище, там сусіди поховані, там друзі, там однокласники. А як не вклонитися цим трьом героїчним хлопцям?! Царство Небесне! Земля їм пухом! Переконана, вони в раю, адже віддали своє життя за всіх нас. Як шкода! Двоє ще зовсім молодесенькі, так і не зазнали сімейного щастя. У Руслана хоч донька залишилася. Колись бачила дівчата на День святого Валентина приносили на ці могили валентинки. Так вони й лежали довго, мов краплі крові на снігу… Боляче нестерпно боляче. Уклін і глибоке співчуття рідним. Дай, Боже, щоб якнайшвидше закінчилась ця проклятуща війна.

─ Це кладовище стало місцем паломництва багатьох військовослужбовців, ─ втручається в розмову сивочолий чоловік із букетом півоній, ─ часто бачу, як сидять тут, схиливши голови, то біля однієї могилки, то біля іншої, приїжджають бойові побратими, щоб пом’янути або поділитися своїми болями, планами. Хтось шукає підтримки у наших героїв, хтось просто тужить, не може змиритися зі втратою.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Лист до загиблого солдата