^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
27.04.2017 20:20
380 переглядів
0 коментарів
''Таке ставлення до природи, як у нас, тільки в Індії та в деяких країнах Латинської Америки, Африки''

Користуючись нагодою, що заслужений артист України Володимир Сніцаренко перебуває у батьків, їдемо до нього на гостини.

− Ось це моя батьківщина, тут я виріс, на цій землі порядкували мої батьки, тепер вони зістарілись, і я, в якійсь мірі, несу за неї відповідальність. Щоразу, коли приїжджаю, намагаюсь навести лад, не тільки в хаті, чи в дворі, а й за двором і далеко за його межами, − Володимир Іванович показує рукою живописні краєвиди: залісся, горби, ставок, струмок.

На якусь мить здається, що потрапили у Швейцарію чи Шотландію. Але тільки на мить. Живописна природа межує із людською халатністю, безгосподарністю та байдужістю. Дорога розбита, як у більшості українських сіл.

− Добре хоч світло провели, − бідкається 79-річна мати знаменитості Анастасія. − А то смеркне − темно на вулиці, хоч вовком вий, ще й живемо на окраїні. Дорога така, що тільки за гарної сухої погоди швидка може до хати під’їхати. А в дощ чи відлигу мусить ставати ще на початку вулиці.

− Ви краще підіть подивіться на наш сільський смітник, − втручається батько Іван Андрійович, 79 років.

− Я все життя доглядав за цією територією: косив, дерева садив, щоб кізкам було де бігати, годівнички їм ставив, а тепер – страшно глянути. Зробили у мене під хатою звалище, гнидник, що туди тільки не викидають: дохлих свиней, курей, харчові відходи, будівельний непотріб, пластик, гілля – усе, що їм заважає, тут, бачте, знайшло своє місце. Гниє, розкладається. А поряд − ставок, річечка!!! Та й ми ж тут живемо, але кому яке до нас старих діло…

− І зауважте: за нормами сміттєзвалище повинне бути не ближче 700 метрів від населеного пункту (не від останньої хати, а від в’їзду в село, який може бути куди далі!), тут же і ста метрів від жилих будинків немає, − наголошує Володимир Сніцаренко.

Окрім того, Володимир Іванович вважає, що сільський смітник розмістили на історичній території.

− Сміття звозять у яругу, яку під час окупації вирили наші військовополонені. Там і місцеві люди працювали. У цьому місці німці хотіли прокласти залізничний шлях, тому тут яр, там далі – величезний насип, а на струмку побудували дамбу. Тут скрізь можуть бути і людські кістки, й історичні артефакти, присипані землею. Гріх сюди вивозити сміття.

Наразі в мене домовленість із Посольством Німеччини, що вони приїдуть ознайомляться із цією місцевістю. Обіцяли навідатись після 9-го травня.

Соромно буде, якщо побачать цей хлам. А з ними, думаю, ще й телебачення приїде.

− Я на всіх зборах, сходках прошу ліквідувати цей смітник, а толку ніякого – трохи прибрали і знов везуть, − каже сусід Микола Задвернюк, 74 роки.

Сільський голова Юрій Батора вважає, що ситуація під контролем.

− Німці? Які німці? Ті німці уже 3-й рік їдуть. Сміттєзвалище тут відкрили ще до мене. А ми тепер мусимо щороку прибирати, бо люди звикли сюди викидати непотріб. Цього року теж приберемо, десь 3-4 травня. Спершу треба в селі порядок навести, а потім за околиці братись. Усе там буде добре. Приженемо бульдозера і весь хлам загорнемо. Не хвилюйтеся!

− Півсвіту з гастролями проїхав, таке ставлення до природи, як у нас, тільки в Індії та в деяких країнах Латинської Америки, Африки. Там теж сміття викидають на вулицю, це помітно вже за квартал від центру.

Такі в нас люди: у дворі замели, в хаті прибрали, а за ріг викинули. Навели порядок! Гірко на це дивитися і боляче.

Я все дитинство у цьому яру у футбол з хлопцями грав, трава була, мов килим, а тепер тут помийна яма. Те, що обіцяють загорнути, проблеми не вирішить, бо там і батарейки, й пластик, і поліетилен, й інші небезпечні предмети, матеріали є, які у будь-якому випадку робитимуть свою брудну справу.

− Люди темні, не розуміють, що сміття – це перша зброя проти них самих, − каже віщун Тихомир,− воно роками зберігає їхню енергетику. Тож уявіть, коли чиїсь шкарпетки потраплять у тісний контакт із сорочкою онкохворої людини, і все це разом почне гнити… Хай не дивуються потім своїм болячкам!

Або дитячі памперси, гігієнічні прокладки впадуть у око відьмі, яка уміє передавати хвороби й нещастя… Думаєте, що вона зробить? Краще не думайте!

Викидайте далі непотріб із хати, тоді нечиста сила без роботи не залишиться. Добра всім і здоров’я!

Інтерв’ю із зіркою та його життєву історію опублікуємо пізніше. Слідкуйте за виданням!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також : Хто до нас з мечем прийде…