^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
15.11.2016 8:51
867 переглядів
0 коментарів
''Пили сливовицю впереміш із самогоном і до ранку співали українські та словацькі пісні''

Братам-близнюкам Василю і Андрію Томіленкам нещодавно Указом Президента присвоєно звання Заслужених артистів України. Вже 60 років вони складають вокальный дует, не маючи музичної освіти, і про те, що вони "заслужені, народні артисти", щоразу дізнавалися з концертних афіш.

- Вперше, когда побачили яскраву афішу, де ми с братом були зображені у весь ріст, і з підписом "заслужені артисти України", трохи сторопіли, потом, з часом, здивування змінилося якоюсь азартною веселістю, а далі просто звикли, - розповідає Андрій Томіленко.

У десять років вони вперше вийшли разом на сцену сільского клубу в рідних Сухинах на Корсунщині, виконавши дві пісні. Після "Трьох танкістів" хлопці ледь не вмерли з переляку, почувши грім оплесків, а під час другої, про матір, побачивши як навзрид плачуть жінки в залі, і самі в сльозах втекли за лаштунки. З того часу співають разом ось уже 60 років.

- У нас стопроцентний музичний слух, тому легко освоїли масу інструментів, починаючи від ударних і духових і закінчуючи сучасними електронними, а в армії нас зразу записали в радіотелеграфісти. А ось мистецтву співу навчалися у майстрів - Ніни Матвієнко, Павла Дворського, Фіми Мустафаєва, Раїси Кириченко… - діляться брати своїми творчими секретами.

На одній сцені і з Ротару, і з Пугачовою

Але спочатку Андрій и Василь познайомилися з Софією Ротару і Володимиром Івасюком - тоді, в далекі 70-і роки, молодими и нікому не відомими. Сталося це в Чернівцях, куди новоспечених лейтенантів після закінчення військового училища направили служити в прикордонному загоні. Весь свій вільний час вони проводили в міському Будинку офіцерів. Там в естрадному колективі займалася і юна співачка Софія Ротару з початкуючим композитором Володимиром Івасюком. Його легендарна "Червона рута" народжувалася на очах братів. Мало хто знає, що вперше дуетом "Червону руту" заспівали самодіяльні артисти Томіленки з ансамблем "Карпати" на новорічному концерті.

Потім доля звела їх з композитором Олександром Зуєвим і поетом Анатолієм Кудрявцевим, які спеціально для них написали пісню "А ми удвох". Вона и дала назву дуету, який невдовзі став відомим на весь Союз, дякуючи… першому секретарю ЦК Компартії Білорусії Петру Машерову. Сталося так, що лідеру Білорусії на одному з фестивалів української культури в республіці припав до душі виступ веселих, голосистих близнюків, які виконували білоруські народні пісні. З його легкої руки вони, на той час, після звільнення з армії, звичайні міліціонери, несподівано для себе виявилися в списку запрошених у телестудію Останкіно.

Згадують, що від однієї думки, що ти співаєш на одній сцені з Аллою Пугачовою, Львом Лещенком, Андрієм Мироновим, "тілом пробігали мурашки". Рідко кому з українських виконавців, навіть маститих, тоді вдавалося пробитися на Центральне телебачення, а їм пощастило бути запрошеними в Останкіно вісім разів! Популярність зашкалювала! Відділення пошти в Корсуні ледь встигало доставляти листи і бандеролі, адресовані "народним артистам" Томіленкам…

Виконали "Марічку" для її героїні

- Зараз, коли нам уже по сімдесят і, як кажуть, пора сідати за мемуари, частіше згадується не популярність, а зустрічі з людьми, багато з яких стали нашими друзями, - каже Андрій Томіленко. - З того ж Останкіно почалася дружба з першим словацьким космонавтом Іваном Беллою. Він там вперше почув українські пісні у нашому виконанні, і так вони йому сподобалися, що, коли пізніше став дипломатом і одержав розподіл в Україну, перше, що зробив, разшукав нас с Васею в Корсуні. І що ми робили? Пили сливовицю впереміш з самогоном і до ранку співали українські та словацькі пісні!

Брати годинами ладні розповідати, як розшукали на Буковині героїню знаменитої песні "Марічка" Марію Федорівну Киселицю. Їй уже за вісімдесят, але ніхто ніколи особисто не співав їй пісню, присвячену колись поетом Михайлом Ткачем. А вони заспівали! Як виступали в зоні проведення АТО з відомими артистами, а зароблені кошти віддали бійцям на передовій.

В їхніх просторих будинках, які самі й побудували, завжди багато людей. Діти, внуки, яких у кажного по четверо, друзі. Ніхто з них не йде додому, не скуштувавши фірмових томілевських шашликів і юшки, приготовлених руками гостинних господарів. Тепер уже, жартують, "офіційно заслужених".

Олександр ЩЕРБАТЮК